TOP

#

Активи Путіна порахують восени: коли Україна отримає зброю за російські гроші

  • Досье
  • 05.04.2024 12:20

Останнім часом тема конфіскації російських активів в інтересах України — постійно у новинах, але грошей ми досі так і не бачимо. Дипломати і депутати розповіли УНІАН, що цьому заважає.

У квітні Конгрес США має, врешті-решт, проголосувати за пакет допомоги для України й інших партнерів Вашингтону. Одним з варіантів виділення коштів для нашої країни, на якому наполягають у Республіканській партії США, є щось на зразок "Ленд-лізу" — допомога не як грант, а у борг. Причому один з варіантів, які обговорюються – цей борг сплачуватиме не Україна, а Росія. Точніше – її змусять платити, просто конфіскувавши російські активи.

Однак, насправді все не так вже й просто. Бо ці активи ще потрібно знайти, створити легальний механізм, щоб відібрати на користь України, і, бажано, зробити це швидко, а не років через 20. Бо гроші українським цивільним та військовим потрібні саме зараз.

А більша частина цих активів знаходиться якраз не у США, а у ЄС, що вимагає від наших партнерів трансатлантичного консенсусу. Окремо консенсус потрібен всередині ЄС. А там справжній хаос та безліч пропозицій, які часто одна одній суперечать.

Обговорення проходять досить бурхливо на тлі передвиборчої кампанії (так, у ЄС теж будуть вибори – у Європарламент) і поки що безрезультатно. Ситуація все більше схожа на приказку: "де начальства ціла рота, там виходить пшик робота", коли всі наче хочуть допомогти, але заважають один одному. Фахівці кажуть, що це не випадково – багато хто не хоче активи РФ конфіскувати, але шукає альтернативні рішення.

Що заважає європейцям передати Україні кошти країни-агресорки у найбільш складний для нас час? Які альтернативи пропонуються? Хто нас у цьому підтримує, а хто виступає проти? УНІАН обговорив ці питання з експертами-міжнародниками, які безпосередньо зараз перебувають у Європі.

Зброя для ЗСУ за російські кошти

Доки європейці та американці сперечаються, українці вмирають на фронті та просто у себе в домівках від російських невибіркових обстрілів. Нам потрібна зброя та ППО. Тому не дивно, що обговорення теми конфіскації або іншого варіанту "монетизації" російських активів прискорилося саме зараз.

І вже наче був прецедент з використання саме російських коштів на закупівлю зброї для ЗСУ – ще у травні 2023 року Бельгія передала пакет військової допомоги, оплачений, начебто, з "російських" коштів. Але потім з’явилися нюанси. Виявилося, що ця допомога була сплачена не з російських суверенних активів, а з приватних. Та й не з самих активів, а лише з податків на них.

У березні вже 2024 року бельгійці знову підняли цю тему. Прем’єр-міністр країни Александр де Кроо прямо запропонував витратити конфісковані активи РФ або отримані з них прибутки на закупівлю зброї для ЗСУ. Деякі ЗМІ навіть встигли написати, що останній пакет військової допомоги був вже частково сплачений коштом РФ. Але це знов був "фальстарт" з купою нюансів.

Виявилося, що конфіскація російських грошей та майна на Заході — це чергова "червона лінія", яку західні політики все ніяк не можуть подолати, попри постійні заклики до цього. Одразу ж проти ініціативи де Кроо виступили, наприклад, австрійці та "неназвані країни", що запропонували використовувати податки та прибутки з активів (а не самі активи) виключно на цивільні потреби.

І це не кажучи про Угорщину та її прем’єра Орбана, який виступає проти будь-якої підтримки України взагалі. Так, західні політики знов пересварилися, а рішення прийняти забули.

Невже все так погано? Ні, фахівці кажуть, що питання складне, але просування по темі має відбутися вже поточного року. І вже створюються фонди, які можуть наповнюватися з конфіскованих російських активів. Тобто, принципове рішення прийнято, а суперечки тривають щодо нюансів та механізмів залучення цих коштів.

"Нам потрібні гроші насамперед на зброю і армію. Водночас, якщо ми отримаємо російські гроші, то навіть якщо на них не можна бути закуповувати зброю, то все одно вони підуть на підтримку функціонування держави. А ті гроші, які ми витрачаємо зараз на державні органи, можуть піти на закупівлю зброї, — пояснює Олександр Мережко, народний депутат та екс-віцепрезидент Парламентської асамблеї Ради Європи. — Хоча, на мою думку, якщо ми отримаємо російські активи, то це наше право вирішувати, на що саме ми їх будемо витрачати. Тому ідея Австрії є доволі сумнівною".

Олександр Мережко на момент написання статті перебував у Женеві, на 148 Асамблеї Міжпарламентського союзу, де обговорював з європейцями та представниками «Глобального Півдня» українську «формулу миру» та антиросійські санкції / FB/Oleksandr Merezhko

"Стосовно конфіскації, зараз так питання поки що не стоїть. Йдеться про отримання Україною відсотків з цих заморожених російських суверенних активів. Різні країни по-різному ставляться до цього. Наприклад, США, Канада і Велика Британія схиляються до того, що російські активи можна конфіскувати і передати Україні, — продовжує нардеп. – Однак остаточне рішення щодо долі російських активів буде прийняте Групою семи. Гадаю, вона обере якийсь компромісний варіант. Разом з тим, нам необхідно продовжувати наполягати на конфіскації і передачі Україні російських активів".

Дійсно, нюансів у цього питання багато.

Суверенні та приватні проблеми

Перш за все, досі не зрозуміло, де і скільки російських активів знаходиться. Популярна у ЗМІ теза про $300 мільярдів походить зі звітів Центрального банку Росії, який, однак, не конкретизував, де й у якому вигляді ці кошти перебувають. А шкода, бо так було б простіше їх арештовувати.

"Активи" — це не завжди гроші. Найчастіше це майно або цінні папери, які ще потрібно якось продати, а вже отримані кошти направити на щось корисне. З цим, до речі, також є проблеми. Адже росіяни (хто б подумав), цьому опираються та йдуть до європейських судів, що призводить до тривалих процесів. Наприклад, давно заарештовані "супер’яхти" російських олігархів досі не продали, і вони не генерують ніякого прибутку.

"Потрібно розділяти суверенні – тобто державні – активи, та приватні активи російських компаній та громадян, — зазначає Олександр Баєнков, дипломат та очільник Internatioal EU Sanctions Platform, яка відстежує питання антиросійських санкцій через свій офіс у Брюсселі. – Конфіскація — це, скоріше, буде вже другим етапом, під яке потрібно адаптувати європейське законодавство. Перший – це санкції проти приватного боргу та криміналізація обходу санкцій. Це дотичне законодавство, яке також обговорюється. Воно пройшло Європарламент буквально тиждень тому".

Дійсно, щоб активи конфіскувати, їх ще потрібно знайти та "заморозити". Особливо, якщо мова не про суверенні, а про приватні кошти або майно, які записані на підставні фірми або особи. Лише у березні цього року ЄС почав посилювати покарання за обхід санкцій.

"Коли питання обходу санкцій буде вирішено, то питання конфіскації активів РФ отримає подальший поштовх. І саме у такій черзі – спочатку буде конфіскація приватних активів, а потім суверенних. А у цьому питанні європейці "оглядаються" на позицію G7 та США", — продовжує експерт-міжнародник.

Власне, більш-менш конкретною сьогодні є лише інформація щодо суверенних російських грошей та цінних паперів, які на депозитах або у іншому вигляді "застрягли" у європейських банках чи депозитаріях, але які з різних причин Захід конфіскувати не поспішає. Так, у депозитарній системі компанії Euroclear, зі штаб-квартирою у Бельгії, заблоковано близько €200 мільярдів.

Також кожна країна знає, скільки ЦБ РФ має на рахунках у їхніх національних валютах – США у доларі, Британія – у фунтах тощо. Втім, більшість країн досі не повідомили публічно, про які суми йде мова. Є лише не офіційні оцінки.

Наприклад, ще 2022 року видання Politico повідомляло, що у ЄС найбільше російських активів (близько 50 млрд євро) – розміщено у Бельгії. Слідом йде Люксембург, де "заморозили" 5,5 мільярдів євро. Менші суми у Італії, Німеччині, Ірландії, Австрії та Франції. Але загалом на ці сім країн припадає 90% всіх російських активів, які вже ідентифіковані та арештовані. На всі країни "Великої сімки" (G7) припадає приблизно $280 млрд. Мова переважно про суверенні активи, які нам віддавати не поспішають.

Якщо вони вже під арештом, то чому б не піти далі й не конфіскувати їх на користь України? Бо це вже буде "ескалація".

Дуальність поглядів ЄС та G7

У ЄС та "Великої Сімки", як виявляється, є безліч мотивів, чому конфісковувати російські суверенні активи не можна. Принаймні – не можна зараз. Бо їх вважають "останнім аргументом" проти Кремля, своєрідним аналогом "ядерної зброї" у галузі фінансів. До того ж "ударна хвиля" від такого рішення може "зачепити" й самих європейців. Бо інші диктатори та автократи, як каже Олександр Баєнков, після цього можуть вивести свої кошти з західних юрисдикцій, через що Захід зазнає збитків.

Є й інші мотиви.

"У Євросоюзі вважають, що конфіскація активів країни-агресорки — це не тільки допомога нам, а, радше, наочний приклад наслідків для всіх автократій та диктатур, які теж мають агресивні плани щодо своїх сусідів. Саме тому рішення має бути на міжнародному і світовому рівні. Це буде один зі "стовпів" архітектури безпеки на європейському континенті", — каже пан Баєнков.

А оскільки спільного рішення й нової архітектури безпеки немає, то й активи Кремля ніхто не конфісковує. Але тиск на західних політиків зростає. Бо це розглядається як один з чинників завершення війни проти України.

"Російський людський ресурс практично необмежений з точки зору війни, а ось фінансовий – обмежений. Позбавлення країни-агресора значних фінансових ресурсів зменшить її можливості та перешкодить вести ефективні військові дії. Зокрема, порушить фінансування закупівлі та виробництва зброї", — каже експерт-міжнародник. –. Це все пов’язані питання, бо санкції, наприклад, у енергетиці мають ту ж мету. А РФ зараз має повноцінне ембарго лише на постачання вугілля до ЄС".

А ось щодо скрапленого природного газу чи ядерної енергетики немає жодних санкційних рішень проти РФ.

"Це все, а також банківський сектор — найбільш чутливі для РФ сфери. На них потрібно акумулювати санкційний тиск. І позитив у тому, що вже є ознаки дискусії щодо всіх цих чутливих питань, — додає оптимізму Олександр Баєнков. – Ще рік тому про це взагалі не йшлося на жодному з рівнів".

Тобто, на Заході вже згода є, але самого рішення немає. "За", але "проти". А гальмують ці процеси передвиборчі процеси у ЄС, через які на перший план у порядку денному європейців виходять переважно внутрішні питання.

"Скоріше за все, рішення про конфіскацію активів РФ у ЄС буде прийняте ближче до осені цього року. Поки що, на жаль, ця дискусія повноцінно не розпочалась ані у ЄС, ані у США. Але вже йдуть попередні перемовини у рамках G7, на позитивне рішення щодо яких ми сподіваємося", — додає Олександр Баєнков, натякаючи на саміт G7, який розпочнеться 13 червня 2024 року.

Таким чином, "дорожня карта" виглядає наступним чином: спочатку вибори у Європарламент та формування нового складу євроінституцій (навесні), потім рішення "Великої Сімки" (у червні), згодом реалізація цього рішення урядами, а вже восени (але до листопада, коли відбудуться вибори президента у США) рішення має бути остаточно прийняте.

То що, чекатимемо так довго? Можливо й ні, бо у деяких наших партнерів вже урвався терпець, і вони починають діяти окремо, шукаючи "лазівки", щоб обійти той самий "консенсус" і трошки посунути "червоні лінії".

"Автономізація ЄС" від "друзів України"

Деякі наші партнери не бажають чекати, доки консенсус "дозріє", і вже починають діяти на власний розсуд, пропонуючи різні рішення на національному, а не на трансатлантичному рівні. З одного боку, це дещо додає хаосу до загальної невизначеності. Але з іншого – посуває чергову "червону лінію" і створює важливий прецедент, який не можуть ігнорувати ані у Брюселі, ані у Вашингтоні.

"Зараз я виділив би як тренд певну "автономізацію" позиції ЄС щодо питання активів РФ. Все більше членів об’єднання наполягають, що питання має бути вирішене найближчим часом, не зволікаючи. Є вже законопроєкт ЄС, довкола якого безпосередньо й іде дискусія, яка, сподіваюсь, буде продовжена, — каже Олександр Баєнков. – Днями, зокрема, відбулося засідання послів країн ЄС, де тема конфіскації російських активів на користь України й обговорювалася".

Він зазначає, що мова зараз поки що лише про приватні, а не суверенні активи, але це стане кроком і до грошей та майна Центробанку РФ.

"Черговий раунд цієї дискусії у ЄС очікується у квітні, орієнтовно – після 8 числа, коли перемовини перейдуть на більш високий міністерський рівень, — продовжує він. – Обговорення зараз йдуть все ще у окремих групах країн-членів, зокрема й у тих, які є нашими найближчими партнерами. Вони й намагаються цю дискусію активізувати".

До групи "друзів України" фахівець відносить країни Балтії, Польщу, Чехію та деякі інші.

"Їх близько десяти, але ця цифра не є сталою. Якісь країни додаються, а якісь відходять від активної підтримки. Залежно від питання, яке саме обговорюється. Ідентифікувати, хто саме і що пропонує щодо активів РФ, складно, оскільки дискусія не формалізована і пропозиції країн залишаються непублічними", — зазначає він.

Група "друзів", наприклад, просувала перші пакети підтримки з початку широкомасштабної агресії, адвокатує посилення санкцій проти РФ та їх "синхронізацію" й щодо Білорусі.

"В них багато ініціатив – й індивідуальні, й економічні, й секторальні санкції. Конфіскація активів РФ є лише одним з цих "пакетів"", — каже дипломат.

Втім, навіть вони поки що не готові конфісковувати активи країни-агресорки, а шукають "обхідні шляхи". Наприклад – створити боргові облігації, які забезпечені російськими активами. Тобто, країна друкує цінні папери, продає їх, гроші передає Україні, а борг потім виплачує Кремль колись потім після всіх судів.

"Ті країни, де російські активи знаходяться, не зацікавлені в їх конфіскації і шукають аргументи і приводи, щоб цього не робити. Я маю на увазі ідею створити на основі заморожених російських активів трастовий фонд і випустити бонди (цінні папери – УНІАН)", — каже Олександр Мережко.

Новий сезон "Бондіани"

Бонди, забезпечені російськими "замороженими" активами, дійсно виглядають перспективним рішенням. Бо вони дозволяють Україні користуватись російськими коштами без багаторічних судових "змагань" з Кремлем. Втім, як вважають експерти, це продиктовано не лише бажанням європейців допомогти Україні, але й власними інтересами.

"Наразі довкола ідеї з бондами немає консенсусу. Питання ще в тому, якщо ми погодимося на такий варіант, чи не втрачаємо тоді перспективу конфіскації російських активів?", — задає риторичне питання Олександр Мережко.

Водночас, Олександр Баєнков наполягає, що одне іншого не виключає.

"Так, поки що конкретики немає. Це зараз лише ідеї на рівні окремих політиків і академій, які спрямовані на пришвидшення або обхід складної процедури конфіскації активів. На загальноєвропейському рівні ця ініціатива взагалі не обговорюється, — каже експерт з антиросійських санкцій. – Я чув від представників вже кількох країн, що опція таких запозичень цілком можлива через фондові біржі на рівні країн-учасниць, а не всього ЄС. Востаннє я чув цю ініціативу від Швеції. Її описували як чи не найлегший шлях до вилучення російських коштів на користь України".

Олександр Баєнков (п’ятий зліва) під час зустрічі у Швеції 24 лютого 2024 року, присвяченій антиросійським санкціям / FB/Oleksandr Baienkov

І тут знов, виявляється, потрібен "консенсус".

"Ця опція також потребує консенсусного рішення "Великої Сімки" та утворення консенсусу у Євросоюзі. Потім різні країни будуть діяти по-різному, і облігації будуть лише одним з варіантів на місцевому рівні. Бо безпосередньо реалізація загального консенсусного рішення — це вже буде відповідальність кожної окремої держави", — продовжує пан Баєнков.

Втім, експерт сподівається, що українські партнери з групи "друзів" не будуть чекати на той "консенсус" і перейдуть цю чергову "червону лінію".

"Якщо хоч одна з країн ЄС на рівні уряду прийме таке рішення, то відбудеться "ефект доміно". Слідом підуть й інші держави. Але для цього потрібна політична воля та відповідні юридичні процедури на рівні держави-члена ЄС. Яких зараз немає", – зазначає він.

В якості головного кандидата на "торпедування" чергових "червоних ліній" фахівець називає Бельгію, посадовці якої вже висловлюються за закупівлю зброї з коштів, отриманих з конфіскованих російських активів. Вони можуть поставити G7 просто перед фактом, що механізм вже є – ті ж бонди. Але чи вистачить на це політичної волі у пана де Кроо, чи це лише передвиборчі гасла – поки що не зрозуміло. Тим не менш, бельгійці не сидять склавши руки. Бо розуміють, що зброя нам потрібна саме зараз.

"Бельгія ініціювала новий "український" фонд, який зараз становить, здається, 1,7 мільярдів євро. З них приблизно 1,5 мільярди заплановані на 2024 рік, а ще 255 мільйонів – на 2025 рік. Якраз і планується, що частина коштів фонду буде спрямована на закупівлю зброї", — конкретизує ситуацію Олександр Баєнков, дипломат та очільник експертної платформи International and EU Sanctions Platform.

Водночас у самій Бельгії подовжується дискусія між урядовими структурами щодо розподілу коштів фонду, зокрема й отриманих з прибутків від російських активів.

"Щодо саме закупівлі зброї є декілька напрямків. По-перше, це наповнення бельгійської квоти Європейського фонду миру. Його можуть наповнювати й інші країни, що конфісковуватимуть російські активи. По-друге – двосторонні домовленості щодо замовлень та закупівлі зброї для передачі Україні, — продовжує він. – Я вважаю, що це питання буде реалізовано найближчим часом".

Цікаво, що передвиборча кампанія дає не лише затримки, а й нові можливості для України. Бо, власне, ці кошти — це не лише підтримка України, але й відновлення промисловості, збільшення робочих місць та інші блага для самих європейців.

"Це питання постійно перебуває на порядку денному, бо європейські компанії, що створюють або відновлюють виробництво зброї (особливо зброї новітньої), постійно акцентують на цьому увагу суспільства, — пояснює пан Баєнков. – Всі розуміють, що збільшення військових замовлень — це перспектива на роки. Така комунікація відбувається і між компаніями та урядами країн".

Тобто, питання конфіскації або "монетизації" російських суверенних та приватних активів стає все більше внутрішнім європейським питанням. Воно все рідше сприймається як варіація на тему "благодійності" для нужденних українців, та все частіше стає стимулом для реалізації власних інтересів – приватних, політичних та національних. А це означає, що про активи РФ вже не забудуть, навіть попри страхи "ескалації". Й скоріше за все, вже влітку це питання отримає розвиток.

Wiki