TOP

#

Тбілісі підвищує ставки. Навіщо владі Грузії конфлікт з ЄС

  • Олигархи
  • 04.04.2024 12:24

Марш у Тбілісі на честь отримання Грузією статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. 15 грудня 2023 року

Грузинська влада йде на свідоме загострення відносин із Заходом.

За останні дні у парламенті Грузії було зареєстровано дві ініціативи, кожна з яких має всі шанси стати проблемою на шляху до членства у ЄС.

Зокрема, до парламенту було офіційно внесено пропозиції змін до конституції, спрямованих на "протидію ЛГБТ-пропаганді".

А кількома днями раніше партія влади "Грузинська мрія" анонсувала повернення до розгляду законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", що регулюватиме діяльність неурядових організацій.

Схожий законопроєкт, подібний до першої редакції російського закону "про іноагентів", грузинська влада намагалася прийняти рік тому, проте відступила під тиском Заходу та масштабних протестів всередині країни.

Схоже, що зараз "Грузинська мрія" хоча взяти реванш за цю поразку.

Проте яку ціну матиме це у відносинах із Заходом? І навіщо офіційному Тбілісі підставляти під удар своє європейське майбутнє?

В очікуванні виборів

Наприкінці минулого року Грузія отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Попри це, відносини між Брюсселем та Тбілісі складно назвати добрими.

Хоч офіційна риторика грузинської влади і називає надання кандидатського статусу визнанням заслуг Тбілісі (там наполягають, що Грузія наразі більш наближена до стандартів ЄС, аніж усі інші країни-кандидати), для Євросоюзу це стало політичним кроком, зробленим насамперед для того, щоб запобігти подальшому дрейфу Грузії в бік РФ.

Ба більше, у Брюсселі неодноразово уточнювали, що кандидатський статус є досягненням не стільки грузинської влади, скільки суспільства. Згадуючи в цьому контексті масштабні протести, що пройшли у березні минулого року проти попередньої спроби прийняти аналог російського "закону про іноагентів".

При цьому Грузія отримала чимале "домашнє завдання".

Без його виконання не буде переходу на наступну стадію – відкриття самих переговорів про вступ. І ключовою частиною цього завдання є проведення чесних та справедливих парламентських виборів.

Це особливо важливо, адже попередні вибори, що відбулися восени 2020 року, викликали гостру критику як опозиції, так і міжнародних спостерігачів, давши старт глибокій політичній кризі, з якої Грузія не вийшла і досі.

Контекст виборів особливо важливий, адже виконання "домашнього завдання" від ЄС здатне суттєво ускладнити використання адмінресурсу, а відповідно, послаблює позиції "Грузинської мрії" на цих виборах.

Гра на підвищення ставок

Появі скандальних ініціатив передувало чергове погіршення відносин грузинської влади із Заходом.

Зокрема, з боку ЄС посилилася критика перебігу судової реформи, а також відкату у виборчій реформі.

"Для вирішення існуючих системних проблем у судовій системі Грузії за участю міжнародних експертів необхідно створити систему надзвичайних перевірок сумлінності кандидатів та осіб, які наразі обіймають усі керівні посади у судовій системі", – така заява речника Єврокомісії Петера Стано з’явилася у березні на сайті дипломатичної служби ЄС.

Також ЄС занепокоєний змінами у процедурі виборів голови центрвиборчкому – питання, яке є принципово важливим в контексті виборів, що наближаються.

Досі для обрання голови ЦВК була необхідна конституційна більшість голосів, що означало необхідність для влади шукати компроміс із опозицією. Щоправда, ця норма фактично не діяла – правляча партія використовувала шпарину, згідно з якою для обрання тимчасового голови ЦВК достатньо простої більшості – і потім знову і знову переобирала тимчасового голову ЦВК.

Проте від цієї практики було вирішено відмовитися, повернувшись до обрання голови ЦВК простою більшістю. Цей крок посилює контроль влади над перебігом виборів, і це також гостро критикували в Євросоюзі.

Ще далі пішли Сполучені Штати. В якості попередження там почали відмовляти у візах представникам грузинської влади. Першим під "візовий удар" потрапив колишній міністр оборони та співвласник телекомпанії "Формула" Давід Казерашвілі.

За таких розкладів грузинська влада має шукати шляхи до порозуміння із Заходом. Але не робить цього.

Однак замість цього, як виглядає, у Тбілісі обрали стратегію підвищення ставок.

Два сценарії для Тбілісі

Про те, що нові ініціативи грузинської влади мають насамперед передвиборчий характер, свідчить конституційний проєкт щодо "протидії ЛГБТ-пропаганді".

Це конституційна зміна, а відповідно, без допомоги опозиції голосами однієї партії влади прийняти ці зміни неможливо.

Тут важливіше, що гостра критика цієї ініціативи з боку Заходу має змусити опозицію публічно їй опонувати – тим самим підставляючись під звинувачення у бажанні знищити "традиційні грузинські цінності".

Але одночасно ця ініціатива є досить дражливою для Заходу. Зокрема, в Єврокомісії вже нагадали, що вона напряму суперечить зобов’язанням, які взяли на себе у Тбілісі.

"Крок 9 включає рекомендацію Грузії забезпечити вільну діяльність громадянського суспільства, а крок 1 закликає Грузію боротися з дезінформацією, спрямованою проти ЄС та його цінностей", – йдеться в повідомленні Петера Стано.

Тож такі ініціативи можуть бути частиною торгів: грузинська влад може спробувати "продати" їх відкликання в обмін на пом’якшення критики судової та виборчої реформ, а головне, визнання демократичності парламентських виборів, що пройдуть у жовтні.

Більш того, не виключено, що заради таких кроків з боку Заходу у Тбілісі готові піти й на інші поступки. Зокрема, існує припущення, що як компенсація визнання виборів може бути запропоноване звільнення експрезидента Міхеїла Саакашвілі.

Втім, така гра із Заходом є дуже небезпечною – і в Тбілісі це розуміють.

Показовим є повернення законопроєкту про агентів іноземного впливу. Ця ініціатива може бути частиною торгів із Заходом. Але одночасно не варто виключати, що тут ключовими є особисті комплекси керівництва "Грузинської мрії" – в першу чергу олігарха Бідзіни Іванішвілі, який є де-факто першою особою у країні.

Подарунок для роспропаганди: в чому полягає ключова загроза зближення Грузії з РФ

Відкликання минулого року цієї ініціативи під тиском вулиці та Заходу стало вкрай болючою поразкою для нинішньої грузинської влади. Не виключено, що тепер вони планують досягти демонстративного реваншу – навіть ціною остаточного зіпсування відносин із Заходом.

Про те, що грузинська влада готується до подальшого погіршення відносин із Заходом, свідчить нещодавній візит голови МЗС Грузії Ілії Дарчіашвілі до Бразилії. За даними грузинських ЗМІ, ключовою метою візиту були переговори про розміщення у Бразилії активів Бідзіни Іванішвілі.

Якщо ця інформація є правдивою, то це означає, що у Тбілісі готуються до різкого загострення відносин із Заходом, одним із наслідків якого має стати включення Іванішвілі до санкційного списку.

А для України це означає, що дрейф Грузії в бік РФ може прискоритися.

Wiki