Європейський Союз вживає подальші кроки для обмеження імпорту російського зерна. Імпорт російської агропродукції до ЄС торік становив 2,5 млн тонн.
Про це сказав єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський у Брюсселі, відповідаючи на питання щодо кількості російського зерна, імпортованого в 2022-2023 роках до сусідніх з Україною держав, передає Укрінформ.
"Щодо торгівлі з Росією, то останнім часом ЄС встановлює певні бар’єри для неї та запроваджує тарифи, що скорочують імпорт (зерна) з Росії. Загальний обсяг такого імпорту по усьому Європейському Союзу становив близько 2,5 млн тонн у 2022 році – 1 млн тонн зерна та 1,5 млн тонн соняшника. У 2023 році цей обсяг залишився майже незмінним", – розповів Войцеховський.
Найбільшим імпортером російського зерна була Італія – 478 тис. тонн, на другому місці Латвія – 360 тис. тонн, певну кількість отримувала також Литва, зараз вона відмовляється продовжувати такий імпорт, додав Войцеховський.
За його словами, невелику частку російської зернової продукції минулого року імпортувала також Естонія.
Для Польщі обсяг такого імпорту становив 3,5 тис. тонн зерна і 4 тис. тонн соняшника, що в цілому є "дуже невеликим" обсягом аграрного імпорту.
Сільськогосподарський імпорт із Росії до таких країн, як Угорщина та Словаччина, за словами єврокомісара, також залишався на низькому рівні.
Войцеховський нагадав, що торгівля продуктами харчування з Росією залишається для ЄС чутливим питанням.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила політичне рішення виключити продовольство та сільськогосподарські товари з переліку продукції, яка може бути суб’єктом для запровадження секторальних санкцій, щоб уникнути звинувачень на адресу ЄС в провокуванні нестачі продовольства та голоду в світі та не давати приводів для спекуляцій російської пропаганди.
"Зараз ми відкриті до запровадження обмежень (аграрного) імпорту з Росії. Але ми маємо пам’ятати, що торгівля йде у два боки. Європейський Союз експортував до Росії сільськогосподарських товарів на 7 млрд євро в 2023 році та імпортував звідти товарів на 2 млрд євро. Ми маємо враховувати цей фактор", – зазначив Войцеховський.
Він додав, що ця ситуація в торгівлі з Росією відрізняється від того, що ЄС має з Україною.
"У 2023 році наш (аграрний) імпорт з України становив 11,5 млрд євро, але ми експортували до України на близько 3 млрд євро. Тобто, "мінус" (для ЄС, – ред.) становив 8,5 млрд євро", – сказав єврокомісар.
Він навів порівняльний аналіз загального обсягу торгівлі між Україною і ЄС у 2023 році та його співвідношення із обсягом торгівлі сільськогосподарською продукцією.
Минулого року загальний обсяг експорту ЄС в Україну становив 39 млрд євро, в той час як європейські країни імпортували з України товари на суму 23 млрд євро, тобто, ЄС залишився в "плюсі" на 16 млрд євро.
Відмінна ситуація спостерігалася в аграрній торгівлі.
"Це демонструє, що ми маємо переможців та тих, хто програє від лібералізації торгівлі з Україною. Економіка (ЄС, – ред.) в цілому виграє, але фермери програють. Саме це є причиною, чому ми маємо компенсувати нашим фермерам ці втрати, зокрема, за рахунок державної допомоги. Це важливий політичний сигнал, і наші фермери мають отримати таку допомогу", додав Войцеховський.
Як повідомлялося, кілька днів тому Європейська комісія оприлюднила пропозицію щодо запровадження обмежувального тарифу на ввезення російського та білоруського зерна в обсязі 95 євро за тонну, що має знизити конкурентоспроможність цієї продукції на ринку ЄС.
Автор: Галина Ялівець